Конгрес був присвячений 50-річчю Російського кардіологічного товариства, яке за п'ять десятиліть виросло в одну з найбільш значущих медичних організацій світу.      Підведення підсумків науково-дослідної, освітньої та просвітницької роботи товариства стало важливим елементом програми, проте основна її частина була сконцентрована на формуванні стратегії подальшого розвитку кардіології на основі досягнень фундаментальної науки в рамках концепції трансляційної медицини.
      На пленарних засіданнях були представлені лекції провідних російських і зарубіжних вчених, присвячені найбільш гострим проблемам профілактики та лікування серцево-судинних захворювань. Програма конгресу носила міждисциплінарний характер і повною мірою відображала тенденцію до інтеграції знань в медицині.
Секційні наукові засідання, симпозіуми та клінічні розбори охоплювали основні сфери сучасної кардіології: від первинної профілактики до інтервенційних втручань. Значну увагу було приділено обговоренню нових форм безперервної післядипломної медичної освіти, відповідним вимогам інноваційного розвитку охорони здоров'я. Особливістю конгресу стало широке використання інтерактивного обговорення аудиторією, теоретичних і практичних аспектів застосування нових лікувально-діагностичних технологій.
Вкрай важливими для присутніх були симпозіуми, присвячені актуальним проблемам дитячої кардіології: сучасним методам діагностики, в тому числі поліпшенню візуалізації складних станів, вродженим вадам серця і питанням легеневої гіпертензії, хвороб міокарда та патогенетичним основам хронічної серцевої недостатності, антитромботичної терапії та комбінованої терапії ревматичних захворювань у дітей. Велика увага на Конгресі була приділена стратифікації груп ризику та оцінці реабілітації в дитячо-юнацькому спорті. Окремою секцією були виділені аритмії, синкопальні стани у осіб молодого віку та невідкладна кардіологія.
Результати роботи Конгресу стали стимулом для активного впровадження сучасних методів діагностики, лікування та профілактики соціально значимих захворювань в широку клінічну практику, відкриття нових перспектив модернізації охорони здоров'я на основі досягнень науково-технічного прогресу, подальшого вдосконалення професійних
компетенцій спеціалістів.
Реабілітація пацієнтів з серцево-судинною патологією є важливим моментом, що дозволяє зменшити кількість інвалідів як після придбаних захворювань серця, так і в результаті народження дітей з різними вадами розвитку. Таким чином, питання, що стосуються діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи залишаються досить актуальними, вимагають прийняття оптимальних рішень, визначення найбільш ефективної, як оперативної, так і консервативної допомоги населенню. Поряд з наданням профілактичного впливу на причини, що приводять до погіршення здоров'я населення, розробка комплексних реабілітаційних програм є важливим чинником оздоровлення нації.
В конгресі прийняли участь лікарі з 34 країн світу, його відвідало більше чотирьох тисяч учасників. На конгресі здійснено 6 пленарних засідань, 28 пленарних лекцій, 138 симпозіумів та клінічних розборів, 569 усних та 140 стендових доповіді. Представлені національні рекомендації з лікування хронічної серцево-судинної недостатності, гіпертонічної хвороби, серцево-судинних захворювань у вагітних та хворих на цукровий діабет.
На російському національному конгресі кардіологів була впроваджена нова форма секційного засідання «Pro і Contra». Т. В. Тюрина і А. В. Певзнер очолили секційне засідання "Діагностика непритомності – що робити, кому і навіщо» та обрали таку форму доповідей для того, щоб обговорити суперечливі питання діагностики і визначити показання до використання того чи іншого методу. У рамках дискусії учасники говорили про алгоритм обстеження пацієнтів з синкопе, який використовується в Європейському кардіологічному суспільстві. Рекомендаційний документ ESC став основною частиною аритмологічних російських рекомендацій, які були оновлені влітку цього року.
Велику увагу на конгресі приділяли генетичної кардіології – науці майбутнього, що відкриває глибинні основи кардіологічних захворювань. Секція «Генетика в кардіології» була присвячена вивченню генетичних основ порушень серцевого ритму і провідності, генетиці інфаркту міокарда, адже нерідко дані захворювання генетично детерміновані.
Останній день конгресу я повністю присвятила вивченню суміжних станів в практиці спортивної кардіології, де головуючим був д.м.н., Леонід Михайлович Макаров (м. Москва). На секційному засіданні були освітлені питання адаптації спортивного серця, типових помилок лікарів в трактовці ЕКГ спортсменів, клініко-функціональна характеристика перенапруги серцево-судинної системи у спортсменів, синкопальні стани і заняття спортом, допуск до спортивних змагань підлітків з аритмією та ін. 
У рамках конгресу на науково-практичній конференції мною були представлені дві доповіді, підготовлені на базі ДонНМУ ім. М.Горького: «Обоснование, разработка, внедрение и оценка эффективности системы лечебно-реабилитационных мероприятий у детей с вазовагальными синкопе» (автор Тонких Н.О.) та «Особенности психоэмоционального и антиоксидантного статуса у детей с кардиоваскулярными синкопе» (колектив авторів Нагорна Н.В., Тонких Н.О., Пшенична О.В., Бордюгова О.В., Конопко Н.М., Дубова Г.В.).
На конгресі нами здійснено вступ до суспільства російських та європейських кардіологів, що підвищить можливості використання та доступність інформації щодо досягнень наукової світової думки в галузі кардіології.
Ознайомлення з новими методами корекції кардіоваскулярної патології на російському національному конгресі кардіологів підвищить ефективність лікувальних і соціальних заходів, направлених на вирішення задачі зниження захворюваності серця та судин серед дитячого населення нашої країни; дозволить виконати розробку нових медичних та наукових проектів в галузі дитячої кардіоревматології та використати отриманні знання у лекційному матеріалі та практичних заняттях лікарів-інтернів та лікарів-курсантів нашої кафедри.
Таким чином, відрядження дало можливість знайомства із світовими досягненнями сучасної кардіоревматології, з національними російськими рекомендаціями щодо діагностики, лікування та профілактики хронічної серцевої недостатності, артеріальної гіпертензії. 
Кафедра педіатрії навчально-наукового інституту післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М.Горького є провідною в регіоні з підвищення післядипломної кваліфікації лікарів педіатрів, дитячих кардіологів, ревматологів, підготовки інтернів. Таким чином, отримання досвіду у важливих питаннях клінічної кардіології дозволило підвищити рівень викладання предмету.
Висловлюю щиру подяку ректору університету, чл..-кор. НАМНУ, проф. Думанському Ю.В. і науковому керівнику – зав. кафедри педіатрії ННІПО, проф. Нагорній Н.В. за допомогу і підтримку.
Тонких Наталі Олександрівни, 
асистента кафедри педіатрії
навчально-наукового інституту післядипломної освіти 
Донецького національного медичного університету ім. М.Горького