ЗВІТ
закордонного відрядження
Конопко Наталі Миколаївни, асистента кафедри педіатрії учбово-наукового інституту післядипломної освіти Донецького національного медичного університету
ім. М.Горького
Тема заходу: Російський національний конгрес кардіологів.
Місце проведення заходу: Санкт-Петербург (Росія).
Дата проведення:  24-27 вересня 2013 року.
Конгрес був присвячений 50-річчю Російського кардіологічного товариства, яке за п'ять десятиріч виросло в одну з найбільш значимих сучасних медичних співтовариств. На конгресі розглядалися такі актуальні питання, як удосконалення кардіологічної допомоги дорослим та дітям, фармакотерапія серцево-судинних захворювань, кардіологічні проблеми в кардіології та педіатрії, питання трансплантації серця, порушення ритму серця та провідності, та інші. 
В конгресі прийняли участь лікарі з 34 країн світу, його відвідало більше чотирьох тисяч учасників. На конгресі здійснено 6 пленарних засідань, 28 пленарних лекцій, 138 симпозіумів та клінічних розборів, 569 усних та 140 стендових доповіді. На російському національному конгресі кардіологів представлені національні рекомендації з лікування хронічної серцево-судинної недостатності, гіпертонічної хвороби, серцево-судинних захворювань у вагітних, хворих на цукровий діабет. 
Враховуючи, що захворюваність серця та судин у багатьох дорослих започатковується ще в дитячому віці, своєчасне діагностування, лікування та профілактика ускладнень ХСК у дітей в подальшому дозволить знизити ризик прогресії, хронізації та інвалідізації дорослого працездатного населення України. Тому ці питання, розглянуті на конгресі були важливими для мене, як дитячого кардіолога.
На симпозіумі «Некоронарогенні ураження міокарда» Наталія Вікторівна Ларева, д.м.н., Читинська державна медична академія наголосила, що некоронарогенні ураження міокарда − це група різних за етіологією і патогенезу, переважно дифузних уражень серцевого м'яза запального, дистрофічного або дегенеративного характеру, що проявляються порушеннями її скоротливості, збудливості, провідності, і у важких випадках протікають з кардиомегалією, недостатністю кровообігу, з аритміями. У 1995 році був виданий консенсус ВООЗ та Міжнародного товариства та Федерації кардіологів (ВООЗ/МТФК), що рекомендує відносити всі некоронарогенні ураження міокарду до категорії специфічних кардіоміопатій. Одним з видів таких кардіоміопатій є метаболічні ураження серця, що розвиваються в результаті дії різних патогенних чинників: інтоксикації алкоголем, порушення пуринового обміну, ендокринних захворюваннях, анемії і т.д. Незважаючи на ряд загальних стереотипних закономірностей розвитку, ці захворювання мають специфічні особливості патогенезу. Доповідь присвячено обговоренню механізмів розвитку метаболічних кардіоміопатій при різних захворюваннях, питанням прогнозування ураження серцевого м'яза, а також оптимізації лікування вказаних категорій хворих.
На симпозіумі «Генетика в кардіології» Светлана Юріївна Нікуліна, д.м.н. професор, проректор Красноярського державного медичного університету зауважила, що
генетична кардіологія − наука не лише сьогоднішнього дня, це наука майбутнього, що відкриває глибинні основи кардіологічних захворювань. Секція була присвячена вивченню генетичних основ порушень серцевого ритму і провідності, генетики інфаркту міокарда, адже нерідко дані захворювання генетично детерміновані. Серед великого числа генів, які можуть приймати участь у формуванні схильності, зокрема, до розвитку порушень серцевого ритму і провідності, увагу вчених привернули гени α2β - адренорецептора (ADRA2B), ендотеліальної NO - синтази (NOS3), натрієвих серцевих каналів (SCN5A), коннексина 40 (Сх40), важких ланцюгів серцевого міозину (MYH6), що відповідають за структуру і грають значущу роль у функціонуванні провідної системи серця, причому в представлених роботах враховується вплив саме генних «ансамблів» на розвиток серцевих аритмій. Стосовно до ішемічної хвороби серця (ІХС) слід зазначити, що зниження захворюваності ІХС є стратегічним завданням не тільки медицини, але і держави в цілому. Визначення генетичних предикторів ІХС може підняти первинну профілактику цього захворювання на принципово новий рівень. У представлених на секції роботах підтверджено взаємозв'язок невеликого локусу, розташованого на короткому плечі 9-ої хромосоми (локус 9p21.3), з інфарктом міокарда (ІМ). Вперше в Росії продемонстровано механізм реалізації цього генетичного феномену. Носії генотипу ризику мають більш важкий атеросклеротичне ураження коронарних артерій. Таким чином, виявлення генетичних детермінант представлених нозологій буде спрямовано на визначення генних «ансамблів», що дозволяє розробити генетичний рискометр розвитку патології у сім'ях та відповідає принципам персоніфікованої медицини. Генетичне тестування дає можливість виявити існуючі поки тільки в геномі передумови до розвитку майбутніх хвороб, і, виходячи з сучасного лікарського досвіду, намітити шляхи їх ранньої профілактики і дати необхідні рекомендації.
На секції «Оцінка деформації міокарда. Базові методи для застосування в клінічній практиці» Євгений Леонідович Школяр, д.м.н., доцент кафедри клінічної функціональної діагностики МДМСУ відмітив, що ідея проведення освітніх семінарів з сучасними методами оцінки функції міокарда виникла ще в грудні 2011 р. під час конгресу європейської асоціації з ехокардіографії і була успішно реалізована на минулому конгресі РКО 2012 р. У неформальній обстановці лікарі могли ознайомитися з сучасними діагностичними методами та інноваційними технологіями в ехокардіографії. В цьому році в рамках семінарів вивчалися не тільки базові можливості методики оцінки деформації міокарда за двовимірним зображенням і тривимірної ехокардіографії, але й більш складні показники обертання і скручування міокарда. Дані технології в останні роки стали активно впроваджуватися в клінічну та дослідницьку практику. Вони можуть надати істотну допомогу практичному лікарю в цілому ряді складних клінічних ситуацій, однак для їх коректного використання потрібно як теоретична підготовка, так і формування практичних навичок.
В рамках Російського національного конгресу кардіологів пройшов спільний освітній курс Європейського товариства з артеріальної гіпертонії (European Society of Hypertension) і Російського кардіологічного товариства. Обговорювався сучасний стан проблеми резистентної артеріальної гіпертензії в країнах Європи і Росії. Були розглянуті дані про нових, в тому числі інструментальні, методи лікування резистентної АГ, з поданням клінічних випадків видними російськими і зарубіжними вченими.
На секційному засіданні, присвяченої аспектам легеневої артеріальної гіпертензії д.м.н., Таміла Віталіївна Мартинюк (м. Москва) здійснила доповідь щодо фундаментальних основ даної проблеми, нових підходів до класифікації та поглядів на патогенез. Пролунали доповіді про генетичний профіль хворих, патоморфологічну картину та запальні порушення у пацієнтів з легеневою артеріальною гіпертензією. Отримана інформація буде мною використана в підготовці лекції на тему легеневої гіпертензії.
На секційному засіданні «Суміжні стани в практиці спортивної кардіології» д.м.н., Леонід Михайлович Макаров (м. Москва) освітив питання синкопальних станів в спорті, допуску до спортивних занять підлітків з екстрасистолією, блокадами серця, порушенням реполяризації. Дана інформація буде використана мною для складання висновків після проб з фізичним навантаженням (тредміл-тест, велоергометрія), обгрунтування допусків до занять дітьми фізкультурою та спортом.
Таким чином, відрядження дало мені можливість знайомства із світовими досягненнями сучасної кардіоревматології, з національними російськими рекомендаціями щодо діагностики, лікування та профілактики хронічної серцевої недостатності, артеріальної гіпертензії, ведення вагітних та хворих на діабет з серцево-судинними захворюваннями. 
Була здійснена стендова доповідь щодо ролі електрокардіографічної характеристики аритмії в прогнозуванні ідіопатичної екстрасистолії у дітей. 
На конгресі мною здійснено вступ до суспільства російських та європейських кардіологів, що підвищить можливості використання та доступність інформації щодо досягнень наукової світової думки в галузі кардіології.
Ознайомлення з новими методами корекції кардіоваскулярної патології на російському національному конгресі кардіологів підвищить ефективність лікувальних і соціальних заходів, направлених на вирішення задачі зниження захворюваності серця та судин серед дитячого населення нашої країни; дозволить виконати розробку нових медичних та наукових проектів в галузі дитячої кардіоревматології та використати отриманні знання у лекційному матеріалі та практичних заняттях лікарів-інтернів та лікарів-курсантів нашої кафедри.