ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
від 15.08.2011 р.   № 508


Концепція наукового забезпечення розвитку охорони здоров’я України у 2012 році

    Охорона здоров’я - один з пріоритетних напрямів державної політики, спрямований на організацію високоякісної і доступної медичної допомоги з орієнтацією системи охорони здоров’я на попередження захворювань, забезпечення безпечного і сприятливого для здоров’я та життєдіяльності людини середовища. Доведено, що здоров’я населення залежить від спадковості, соціального та економічного благополуччя. Важливу роль у формуванні здоров’я відіграють здоровий спосіб життя, адекватне харчування, належні умови життя та побуту, стан навколишнього середовища.
    Вивчення медико-демографічних характеристик, тенденцій захворюваності та поширеності хвороб серед різних вікових груп населення  є важливою складовою планування стратегічних напрямків розвитку галузі охорони здоров’я, основою для розробки ефективної науково обґрунтованої системи збереження і зміцнення здоров’я населення працездатного віку.
    Аналіз захворюваності та поширеності хвороб серед населення України, рівнів смертності протягом останніх років свідчить про стійкі тенденції до їх зростання. Основу структури захворюваності традиційно формують хвороби системи кровообігу, органів дихання, травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників.
 Структуру поширеності формують: хвороби системи кровообігу, хвороби органів дихання, хвороби органів травлення, хвороби кістково-м’язової та сполучної тканини, хвороб сечостатевої системи, ендокринні хвороби, розлади харчування та порушення обміну речовин.
     За останні п’ять років серед всього населення України зберігаються негативні тенденції зростання первинної захворюваності та поширеності хвороб.
 Важливу роль у формуванні показників захворюваності відіграють хронічні неінфекційні хвороби, рівень яких за останні роки зріс. Ця тенденція характерна для більшості країн світу. Для України важливими медико-соціальними проблемами є окремі хронічні неінфекційні хвороби - системи кровообігу, злоякісні новоутворення, ендокринні та алергічні захворювання. Основу структури причин смертності дорослого населення України формують хвороби органів кровообігу, новоутворення, зовнішні причини смерті, хвороби органів травлення і органів дихання.
 У більшості регіонів країни відзначається негативна динаміка щодо поширеності і захворюваності населення працездатного віку. Вивчення стану здоров’я населення працездатного віку набуває особливого значення, оскільки збереження трудового потенціалу є необхідною умовою для успішного виконання першочергових завдань економічного та соціального розвитку країни.
 Особливе занепокоєння викликає проблема передчасної смертності чоловіків, тривалість життя яких за останні десятиріччя скоротилась більш ніж на 4 роки (у жінок - більш ніж на 1,5 року). Сьогодні за тривалістю життя жінок ми відстаємо від провідних європейських країн на 8-9 років, а за середньою тривалістю життя чоловіків – на 12-13 років. Соціально-економічними наслідками передчасної смертності є не тільки зменшення років потенційного життя та збільшення величини безповоротних втрат унаслідок смерті, а й значні економічні збитки.
 Аналіз структури та причин смертності в Україні, порівняння основних показників смертності з відповідними показниками у країнах Європейського регіону, сучасні наукові дослідження та досвід інших країн свідчать про наявність значного резерву скорочення людських втрат в Україні. За даними досліджень Світового банку, в Україні можна запобігти 14% смертей, а 17% випадків смертей можна попередити лікуванням, крім того, 17% смертей, спричинених ішемічною хворобою серця, можна уникнути за допомогою профілактичних та лікувальних заходів.
     Рівень захворюваності на всі новоутворення свідчить про зростання порівняно з минулими роками. На вирішення проблем зниження захворюваності на рак та подовження життя хворих зі злоякісними новоутвореннями спрямовані фундаментальні дослідження та прикладні розробки, що виконуються в межах Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року, затвердженої Законом України від 23 грудня 2009 року №1794-VI (далі - Програма). Метою цієї Програми є підвищення ефективності здійснення загальнодержавних заходів з профілактики злоякісних новоутворень, якості первинної профілактики онкологічних захворювань та доступності медичної допомоги для хворих осіб, підвищення показника одужання, зниження рівня смертності онкологічних хворих, що помирають протягом одного року після встановлення діагнозу, і показника смертності від злоякісних новоутворень деяких локалізацій (рак молочної залози, шийки матки, передміхурової залози). Завдання та заходи Програми  передбачають забезпечення проведення багатоцентрових наукових досліджень у галузі онкології та проведення досліджень з метою розроблення сучасних методів надання допомоги онкологічним хворим, визначення пріоритетів під час здійснення протиракових заходів на всіх етапах надання такої допомоги).
 Стратегічно важливим пріоритетним завданням держави у галузі охорони здоров’я є збереження життя та здоров’я матерів та дітей. Основою зазначеного спрямування є народжуваність, здоров’я новонароджених дітей, безпечність пологів, попередження материнської та малюкової смертності та безперечно – здоров’я дитячого населення країни, в цілому зниження рівня їх захворюваності та інвалідності.
 Забезпечення умов для належного формування і розвитку дитячого організму передбачає виявлення особливостей і тенденцій здоров’я дітей, визначення пріоритетних проблем, обґрунтування шляхів профілактики.
      Охорона здоров’я дітей, забезпечення умов для їх всебічного розвитку визначені в Україні загальнонаціональним пріоритетом, що закріплено законодавчими актами та Концепцією розвитку охорони здоров’я населення України.
 У структурі захворюваності дітей, як і в попередні роки, переважають хвороби органів дихання, шкіри та підшкірної клітковини, деякі інфекційні та паразитарні хвороби, хвороби органів травлення, травми та отруєння тощо. Серед окремих видів патології у дитячому віці на особливу увагу заслуговують інфекційні та паразитарні захворювання. Вони мають велику питому вагу у структурі захворюваності та поширеності і можуть бути причиною значних ускладнень здоров’я.
 У структурі захворюваності дітей на новоутворення переважають лейкози, злоякісні новоутворення головного мозку та інших відділів нервової системи, лімфоми. Рівень захворюваності ендокринної системи формується тиреоїдною патологією, цукровим діабетом та порушеннями обміну речовин. Серед дітей продовжують зростати природжені  вади розвитку.
 Збереження і відновлення репродуктивного здоров’я є найважливішим медико-соціальним завданням. Державною програмою “Репродуктивне здоров’я нації” на період до 2015 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.06 № 1849, передбачені такі завдання: завдання 15 (захід програми – проведення досліджень стану репродуктивного здоров’я чоловіків та розроблення галузевої звітності щодо захворювань чоловічої репродуктивної системи).
 Захворюваність на інфекційні та паразитарні хвороби лишається індикатором соціально-економічних проблем суспільства. Інфекційні хвороби займають провідне місце серед причин передчасної смерті та у структурі тимчасової непрацездатності.
 На сьогодні інфекційні хвороби - не лише проблема життя та здоров’я людини, а й важлива соціально-економічна проблема. Інфекційна захворюваність викликає занепокоєння ще й через загрозу, яку вона становить для здоров’я нації, її економіки та міжнародного іміджу держави. На інфекції, керовані засобами імунопрофілактики, щороку хворіє від 70 тис. до 180 тис. осіб. Наукові дослідження з проблеми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД мають передбачати розроблення нових науково обґрунтованих методів профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД; пошук лікарських засобів нового покоління проти ВІЛ-інфекції?СНІДу, зокрема генно-інженерних та імуновекторних засобів, вивчення можливості застосування замісної або регенеративної терапії захворювання.
 Науковий супровід протитуберкульозних заходів, проведення наукових досліджень з питань профілактики, діагностики туберкульозу, в тому числі лікування хворих з хіміорезистентними та ВІЛ-асоційованими формами туберкульозу, які були одним із завдань Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках, затвердженої Законом України від 08 лютого 2007 року № 648-V, будуть пріоритетними і у 2012 році.
 У 2012 році завершується виконання Галузевої науково-технічної програми «Медична допомога при черепно-мозковій травмі  на 2007-2012 роки», затвердженої наказом МОЗ та АМН України від 11.08.2006 № 556/52 (завдання та заходи програми: вивчення клінічної епідеміології черепно-мозкової травми в Україні; уточнення патогенетичних механізмів черепно-мозкової травми; діагностика і лікування черепно-мозкової травми; прогнозування наслідків лікування; розробка критеріїв економічної ефективності лікування, судово-медичної та медико-соціальної експертизи черепно-мозкової травми).
 Концепцією розвитку охорони здоров`я населення України (затверджена Указом Президента України від 7 грудня 2000 року № 1313/2000) визначено роль медичної науки у реалізації інноваційної і кадрової політики у системі охорони здоров’я (“медична наука розглядається як рушійна сила, що забезпечує всебічне наукове обґрунтування необхідності перебудови галузі, визначає прогнозні тенденції здоров’я населення та розробляє науково обґрунтовані заходи щодо його поліпшення").
  Законом України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», яким регламентуються правові, економічні та організаційні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні, одним із стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні до 2013 року визначено охорону і оздоровлення людини та навколишнього середовища.
 Законом України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» від 09 вересня 2010 року № 2519-VI “науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань визначені одними із пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки на період до 2020 року.
 Наукові дослідження, які виконуються в галузі охорони здоров’я в рамках фундаментальних та прикладних розробок у сфері профілактичної та клінічної медицини, наукових частин державних цільових програм спрямовані на розробку нових та удосконалення існуючих методів і засобів профілактики, діагностики та лікування найпоширеніших, а також соціально значущих захворювань.  
     Необхідно, щоб результати наукових досліджень безпосередньо впливали на якість надання медичної допомоги, поліпшення показників здоров’я населення і діяльності лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я, прискорення процесів реформування галузі через підготовку науково обґрунтованих заходів.
 Фундаментальні дослідження, які виконуються науковцями науково-дослідних установ та вищих медичних навчальних закладів, нині спрямовані  на вивчення патогенетичних механізмів найпоширеніших захворювань, нагальність яких підтверджується експертними висновками Національної академії наук України.
 Прикладні розробки у сфері профілактичної та клінічної медицини, що виконуються у підвідомчих Міністерству науково-дослідних установах та вищих медичних навчальних закладах, зорієнтовані, в першу чергу, на вирішення таких проблем: вивчення стану здоров’я населення України і розробки пропозицій щодо його збереження та поліпшення; наукове обґрунтування прогнозу розвитку епідемічного процесу при небезпечних та особливо небезпечних інфекціях і розробка протиепідемічних та профілактичних заходів; розробку нових методів діагностики, лікування та профілактики найпоширеніших захворювань на засадах доказової медицини; наукове обґрунтування критеріїв медико-соціальної експертизи та програм медико-соціальної реабілітації хворих на захворювання, які є провідними у структурі захворюваності та інвалідності населення тощо.
    Велика увага буде зосереджена на розвитку профілактичної медицини, розробці і впровадженні нових ефективних методів попередження захворювань, охорони і зміцнення здоров’я дітей, поліпшення здоров’я працюючого населення.
    Прикладні розробки у 2012 році у підвідомчих Міністерству охорони здоров’я України наукових установах та закладах будуть і надалі вирішувати такі актуальні проблеми:
    • розробка нових методів діагностики, лікування та профілактики найпоширеніших хвороб людини, в тому числі серцево-судинних, онкологічних, ендокринних захворювань, цереброваскулярної патології, травм тощо на засадах доказової медицини;
    • вивчення стану здоров’я населення України та розробка пропозицій щодо його збереження та поліпшення;
    • наукове обґрунтування критеріїв медичної реабілітації та курортології, медико-соціальної експертизи та програм медико-соціальної реабілітації хворих та інвалідів;
    • розробка медичних технологій, спрямованих на зниження рівня професійних і виробничо-обумовлених захворювань, несприятливої дії на організм факторів навколишнього середовища;
    • розробка науково обґрунтованих технологій удосконалення організації та управління охороною здоров’я;
    • наукове обґрунтування розвитку епідемічного процесу при небезпечних та особливо небезпечних інфекціях і розробка протиепідемічних, діагностичних, лікувальних та профілактичних  медичних технологій.
 Пріоритетними будуть наукові дослідження у сфері новітніх біотехнологій (зокрема, розробка фармакологічних препаратів метаболічної дії з використанням нанотехнологій, удосконалення новітніх технологій мінімальної інвазивної та ендоскопічної хірургії, протонно-променева терапія онкозахворювань, тканинна та клітинна інженерія, розробка засад нанотоксикології, розвиток ядерної медицини), імунопрофілактики інфекційних хвороб; профілактики онкологічних захворювань та раннього виявлення передракової патології.
     Розвиток та реформування національної системи охорони здоров’я потребує сталого інноваційного розвитку медичної науки в ринкових умовах.
     Реалізація програми економічних реформ “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” передбачає формуванням законодавчої бази та нормативно-правової бази для процесу науково обґрунтованих реформ системи охорони здоров’я.
     Слід зазначити, що з огляду на вже сформовану структуру наших медичних установ процеси зміни господарської діяльності будуть проходити еволюційним шляхом. У Донецькій, Дніпропетровській, Вінницькій областях та м. Києві запроваджений експеримент з реформування системи охорони здоров’я. У ході експерименту передбачається відпрацювати питання, що стосуються механізмів контролю якості медичної допомоги, підвищення рівня фінансово-господарської самостійності закладів охорони здоров’я, у тому числі при формуванні штатного розкладу, матеріального стимулювання медичних працівників у відповідності з чітко визначеними критеріями. Будуть відпрацьовані моделі оптимальної мережі, специфіка діяльності закладів відповідно до потреб населення в медичній допомозі, з урахуванням особливостей адміністративних територій, матеріально-технічної бази, кадрового потенціалу тощо.
    Здійснення реформ у бюджетній сфері охорони здоров’я та апробація у пілотних регіонах дозволять виявити та оцінити можливі ризики і заходи щодо їх усунення або мінімізації з метою подальшого поширення набутого позитивного досвіду на всю галузь охорони здоров’я.


Директор Департаменту
кадрової політики, освіти, науки
та запобігання корупції                                                                                   В.В. Вороненко