Межкафедральное совещание состоится 27.10.11 г. в 12.00 на кафедре неонатологии (ОДКБ).
Приглашаются все заинтересованные

АННОТАЦІЯ
на здобуття ступеня доктора медичних наук по темі
«Внутрішньоутробні пневмонії  у недоношених новонароджених:
рання та диференційна діагностика»

Виконавець: доцент кафедри неонатології  ФІПО Левченко Людмила Анатоліївна
Науковий консультант: завідувач кафедрою неонатології ХМАПО, професор, доктор медичних наук  Т. М. Клименко.
Завідувач кафедрою неонатологією ФІПО ДНМУ –  д. м. н.   Батман Ю.А.

      Мета дослідження – підвищення ефективності ранньої діагностики ВУП у недоношених новонароджених з дихальними порушеннями на основі визначення клініко-параклінічних, тензіометричних, реологічних, біохімічних, мікробіологічних, гістологічних та інструментальних критеріїв основних патогенетичних механізмів розвитку ВУП і РДС, розробки та впровадження дифференційованого підходу до цих захворювань у недоношених в ранньому неонатальному періоді.
      Всього обстежено 300 недоношених новонароджених: у контрольній групі - 30 дітей, групах з  ВУП, респіраторний дистресс синдром (РДС) і ВУП+РДС – по 90 обстежених з різним гестаційним віком (ГВ).
      Методи дослідження: клінічні та параклінічні. Використовувались математичні і статистичні методи обробки одержаних результатів.
      Захворюваність серед недоношених новонароджених ВУП у Донецькому регіоні за 2005 - 2009 рр. збільшилась з   20,7‰ до 33,5‰. Значними факторами ризику (AF > 50%) виникнення ВУП у недоношених дітей в ранньому неонатальному періоді є сочетана патологія гестаційного періоду у матері.
      Мікробна флора у породіллі обстежених груп виділена з вагіни у 27,%, з навколоплідних вод у 29,0%, з плаценти у 24,7% випадків. КОО > 106  зустрічався в групі ВУП (82,6-90,8%), в РДС (42,2 – 60,2%), в ВУП+РДС (74,1-87,0%). У недоношених новонароджених з ВУП найчастіші висіви були зі стінок зіву (29,8%), з РДС  - із шлунка (22,8%) і ВУП+РДС – однаково часто зі стінок зіву та шлунку (25,3%). КОО > 106  зустрічався в групі ВУП (78,2%), в РДС (57,8%), в ВУП+РДС (69,4%). 
      Контроль рН і КОС крові у недоношених новонароджених з респіраторним дистресом (РД) виявив наявність ацидозу в групах обстежених дітей, який був більш виражений у дітей з ВУП+РДС. Між визначеними показниками встановлені сильні і значні кореляції. Електролітний склад пуповинної крові у недоношених новонароджених з РД показав значне зниження рівня кальцію (практично у 3 рази) в порівнянні з контролем.
      Розроблена рентгенологічна комп`ютерна програма, яка дозволяє провести диференційну діагностику РД. Обчислені  сильні і значні кореляції між  показниками.
      Легенева гіпертензія супроводжує і ускладнює стан недоношених новонароджених, що пов`язано з рівнем відповідних медіаторів (оксиду азоту і ендотеліну (ЕТ).  У пуповинній крові найбільший рівень ЕТ і найменший рівень оксиду азоту був  у групі ВУП+РДС.
      При вивченні показників тензіометрії крові та легеневого конденсату в 1-шу і на 7-му доби життя виявлені характерні зміни для груп недоношених новонароджених з ВУП, РДС і ВУП+РДС, що знайшло відображення в ранній дифференціальній діагностиці РД.
      Вивчалась реологія крові і легеневого конденсату в 1-шу і на 7-му доби життя недоношених новонароджених. Виявлені характерні зміни для кожних обстежених груп і розраховані кореляційні зв`язки.
      Розроблений і впроваджений в практику алгоритм ранньої дифференціальної діагностики ВУП, РДС і ВУП+РДС (метод Вальда-Генкіна).

      АННОТАЦИЯ
на соискание степени доктора медицинских наук по теме «Внутриутробные пневмонии у недоношенных новорождённых: ранняя и дифференциальная диагностика»

Исполнитель: доцент кафедры неонатологии ФИПО Левченко Людмила Анатольевна
Научный консультант: заведующая кафедрой неонатологии ХМАПО, профессор, доктор медицинских наук Т.М. Клименко
Заведующий кафедрой неонатологии ФИПО ДНМУ  –  д. м. н.   Батман Ю. А.
      Цель исследования - повышение эффективности  ранней  диагностики внутриутробных пневмоний (ВУП) у недоношенных новорождённых с дыхательными нарушениями на основе определения клинико-параклинических, тензиометрических, реологических, биохимических, микробиологических, гистологических и инструментальных критериев основных патогенетических механизмов развития ВУП и РДС, разработки и внедрения дифференцированного подхода к этим заболеваниям у недоношенных в раннем неонатальном периоде.
      Всего обследовано 300 недоношенных новорождённых: в контрольной группе – 30 детей, в группах с ВУП, РДС  и ВУП+РДС – по 90 обследованных с различным гестационным возрастом (ГВ).
      Методы исследования: клинические и параклинические. Использовались математические и статистические методы обработки полученных результатов.
      Заболеваемость среди недоношенных новорожденных ВУП в Донецком регионе за 2005 - 2009 гг. увеличилась с 20,7 ‰ до 33,5 ‰. Значительными факторами риска (AF> 50%) возникновения ВУП у недоношенных детей в раннем неонатальном периоде является сочетано патология гестационного периода у матери.
      Микробная флора у роженицы обследованных групп выделена из вагины у 27,% обследованных, из околоплодных вод у 29,0% женщин, из плаценты в 24,7% случаев. КОЕ > 106 встречался в группе ВУП (82,6-90,8%), в РДС (42,2 - 60,2%), в ВУП + РДС (74,1-87,0%). 
      У недоношенных новорожденных с ВУП наиболее частые высевы были со стенок зева (29,8%), с РДС - из желудка (22,8%) и ВУП + РДС - одинаково часто со стенок зева и желудка (25,3%). КОЕ > 106 встречался в группе ВУП (78,2%), в РДС (57,8%), в ВУП + РДС (69,4%).
      Контроль рН и КОС крови у недоношенных новорожденных с респираторным дистрессом (РД) выявил наличие ацидоза в группах обследованных детей, который был более выражен в группе обследованных с ВУП + РДС. Между определенными показателями установлены сильные и значительные корреляции.
      Электролитный состав пуповинной крови у недоношенных новорожденных с РД показал значительное снижение уровня кальция (практически в 3 раза) по сравнению с контролем.
      Разработана рентгенологическая компьютерная программа, которая позволяет провести дифференциальную диагностику РД. Вычислены сильные и значимые корреляции между показателями.
      Легочная гипертензия сопровождает и осложняет состояние недоношенных новорожденных, что связано с уровнем соответствующих медиаторов (оксида азота и эндотелина (ЭТ)). В пуповинной крови наибольший уровень ЭТ и наименьший уровень оксида азота был в группе ВУП + РДС.
      При изучении показателей тензиометрии крови и легочного конденсата в 1-е и на 7-е сутки жизни выявлены характерные изменения  для групп недоношенных новорождённых с ВУП, РДС и ВУП+РДС, что нашло отражение в ранней дифференциальной диагностике РД.
      Изучалась реология крови и легочного конденсата в 1-е и на 7-е сутки жизни недоношенных новорожденных. Выявлены характерные изменения для каждой из обследованных групп и рассчитаны корреляционные связи.
      Разработан и внедрен в практику алгоритм ранней дифференциальной диагностики ВУП, РДС и ВУП + РДС (метод Вальда-Генкина).

ABSTRACT
      for the Degree of Doctor in Medical Science on
      “Congenital pneumonia in premature newborn children; early and differential diagnostics”

      Executor: associate professor of the department of Neonatology, the Faculty of Internship and Advanced Studies, Levchenko Lyudmila Anatolyevna
      Research Supervisor: Head of the department of Neonatology, Medical Academy of Advanced Studies, Kharkov; professor, doctor in Medical Science T.M. Klimenko
     
      The aim of the research – the increasing of the efficacy of early diagnostics of congenital pneumonia in premature newborn children with respiratory distress on the basis of the assessment of clinicoparaclinical, tensiometrical, rheological, biochemical, microbiological, histological and instrumental criteria of the main pathogenetic development mechanisms of congenital pneumonia and respiratory distress syndrome, the development and introduction of differential approach to these diseases in premature newborn children at early neonatal period.
      300 premature newborns have been examined in all: 30 of them were in the control group and 90 examined newborns at different gestational age (GA) were in each group with congenital pneumonia, respiratory distress syndrome (RDS) and congenital pneumonia + RDS.
      The methods of the research: clinical and paraclinical. Mathematical and statistical methods of findings processing have been used.
      In Donetsk region the morbidity rate of congenital pneumonia in premature newborns was increasing from 20,7% to 33,5 % during the period of 2005 – 2009. The considerable risk factors (AF> 50%) of congenital pneumonia origin in premature newborns at neonatal period are associated pathology of mother’s gestational period.
      The parturient microflora has been discharged from the vagina of examined women in 27% , from amniotic fluid in 29,0%, from placenta in 24,7% of cases. CFU > 106 occured in the group with congenital pneumonia (82,6-90,8%), with RDS (42,2 - 60,2%), with congenital pneumonia + RDS (74,1-87,0%).
      The most frequent inoculations have been taken from the fauces walls (29,8%) in premature newborns with congenital pneumonia, from the stomach (22,8%) in premature newborns with RDS, equally often from the fauces walls and from the stomach (25,3%) in premature newborns with congenital pneumonia + RDS. CFU > 106 occurred in the group with congenital pneumonia (78,2%), with RDS (57,8%), with congenital pneumonia + RDS (69,4%).
      The check for pH and acid-base balance abnormalities of blood in premature newborns with respiratory distress (RD) reveals acidosis in groups of the examined newborns, which was considerably marked in group of the examined newborns with congenital pneumonia + RDS. The strong and significant correlations have been established among the particular indices.
      Electrolytic composition of umbilical blood in premature newborns with RD revealed considerable increasing of calcium level (actually threefold) in comparison to those of under control.
      Roentgenologic computer programme, which enables to carry out diagnostics of RDS has been developed. The strong and significant correlations have been determined among the indices.
      The state of premature newborns has been accompanied and complicated by pulmonary hypertension. It has been associated with the level of proper mediators (nitrogen oxide and endothelin). The maximal level of endothelin and the minimal level of nitrogen oxide occurred in the group with congenital pneumonia + RDS.
      During the study of tensiometry indices of blood and pulmonary condensate on the 1st and 7th days of life the characteristic changes have been revealed for the groups of premature newborns with congenital pneumonia, RDS, congenital pneumonia + RDS, which reflected in early differential diagnostics of RD.
      The blood and pulmonary condensate rheology on the 1st and 7th days of premature newborns’ life has been studied. The characteristic changes for each examined group has been revealed and correlations have been estimated.
      Algorithm of early differential diagnostics of congenital pneumonia, RDS, congenital pneumonia + RDS (method of Vald-Genkin) has been developed and introduced in practice.