Реактивний день на кафедрі загальної та біологічної хімії ДоНМУ

Реактивний день на кафедрі загальної та біологічної хімії ДоНМУ

 «На пробірку треба дивитися впевнено,

гордо, закоханим та люблячим поглядом»

          Якщо ви спитаєте, який день з циклу біохімії найбільше запам`ятався мені і моїй групі, я думаю, тут будь-хто дасть одну відповідь – день лабораторного практикуму. Чим він так відрізнявся від усіх інших днів циклу? Щоб відповісти на це питання, давайте я вам трохи розповім про нього.

             День лабораторного практикуму – це день, коли ми могли застосувати частину отриманих знань з хімії на практичних дослідах. Зайшовши до лабораторії, ми побачили з одного боку ряд звичайних парт, а з іншого – столи з реактивами та пробірками. І який же з цих рядів ми обрали? Вибір, звичайно, очевидний. Усі одразу позаймали свої місця поближче до лабораторного посуду та обладнання і першим ділом, поки ще не почалась пара, влаштували справжню фотосесію з усім, що траплялось під руки: з пробірками, колбами, різними реактивами….

          Потім почалась пара. За планом ми мали зробити кілька досить цікавих, судячи з опису, дослідів, тому працювати потрібно було в темпі, щоби все встигти. Та, попри це, нашому викладачу доценту Холмовому Ю.П.  завжди вистачало часу, аби навчити нас правильно тримати пробірку, піпетку, як вірно робити різні маніпуляції і таке інше. Певно, усі студенти з нашої групи запам`ятали його вислів, який вже встиг стати крилатим: «На пробірку треба дивитися впевнено, гордо, закоханим та люблячим поглядом». Це стосувалося й іншого лабораторного обладнання і означало, що для проведення будь-яких дій чи то з колбою, чи з пробіркою, чи з мірним стаканом, їх треба завжди тримати на рівні очей, з високо піднятою головою. Тож, завдяки такій метафорі, до кінця пари всі студенти навчились технічно правильно користуватися перерахованим посудом.  І так, не забуваючи про нюанси, ми робили один дослід за іншим, при цьому, навіть не помічаючи, як плине час. Нам подобалось спостерігати за зміною кольору реактиву, за появленням осаду та іншими результатами, які з`являлись у ході експериментів.

            Усі ці результати ми мали записувати, ще й відмічаючи, який же висновок можна зробити в ході проведеної реакції. Тобто, кожен студент мав розуміти, що він щойно зробив, і що довів у ході цього експерименту. А потім, зі своїми висновками, ми підходили до викладача і «захищали» свої лабораторні роботи.

              Захист теж проходив досить цікаво. Ми повинні були довести, що розібралися в даному експерименті та показати свої знання в цій темі, які ми отримали на лекціях та практичних заняттях протягом циклу.

          До речі, деякі з дослідів ми проводили в групах, і це навіть ще цікавіше: коли кожен в групі відповідає за якийсь процес і всі учасники радяться і вирішують, як краще зробити. І тут вже результат залежить від злагодженої роботи всієї команди. А після завершення експерименту, усі разом готуються його «захищати».

            Отже, таке практичне заняття запам`яталось усім студентам, і їх зацікавленість проявлялась у тому, що  протягом усієї пари нікому не хотілось піти по-раніше, а навпаки, усі прагнули якомога довше побути на занятті та встигнути зробити максимальну кількість експериментів. А вже ввечері можна було побачити на сторінках у соціальних мережах немало фотографій, відгуків та вражень від такого лабораторного практикуму. Тому, підводячи підсумки цього заняття, можна сказати, що ми не тільки дізнались і навчились багатьом новим речам, а ще й відчули себе справжніми дослідниками.

З  нетерпінням чекаємо наступної пари в лабораторії.

Студентка 2 курсу медичного

 факультету Кащий Ульяна

1

2 1

2

3

4

5

6

в квадратик

 



Copyright © 2005 - 2016 Донецький національний медичний університет
Back to top